Спадкуванням вважається перехід майна від померлого людини (спадкодавця), якому воно належало, до інших осіб (спадкоємців). Спадковане майно оподатковується. Держава вважає перехід власності після смерті людини іншій людині – прибутком (доходом). А з будь-якого прибутку стягується податок.
Почнемо з того, які об’єкти спадщини оподатковуються:
- Нерухомість – квартири, дачі, ділянки та інше;
- Рухова майно – автомобілі, антикваріат, коштовності тощо;
- Комерційна власність – цінні папери, інтелектуальні чи корпоративні права та інше;
- Страхові виплати зі страховки, укладеної спадкодавцем;
- Грошові суми – у банках чи готівкою, іпотечні сертифікати та інше.
Це лише приблизний перелік об’єктів успадкування, оподатковуваних набагато більше. Простіше сказати всі матеріальні цінності та блага, які можна оцінити.
А тепер давайте визначимо, який розмір податку отримання спадщини?
Розмір податку спадщину від 5% до 18% від оцінної вартості майна. Варто сказати, що за основу розрахунку береться оцінна вартість, яка в деяких випадках може бути нижчою за ринкову. Також є перелік випадків, коли податок на спадок не сплачується зовсім — тобто становить 0%.
Хто не сплачує податок на спадщину?
- Отже, податок за спадок не сплачують: спадкоємці першої черги (чоловік, дружина, діти та батьки), а також деякі категорії громадян (інваліди І групи, діти-сироти, діти позбавлені батьківського піклування, діти-інваліди). Якщо бути точним, до цих категорій застосовується нульова податкова ставка для розрахунку податку майно під час наслідування. Слід наголосити на невеликому законодавчому парадоксі — з 1 січня 2016 року скасовано обов’язкове проведення оцінки майна у випадках, коли воно переходить спадкоємцям першої та другої черги. Натомість оподаткування спадкоємців 2 черги залишилося без змін (5%) у Податковому кодексі.
- Податок зі спадщини у вигляді 5% від вартості оплачують спадкоємці, які є близькими родичами, тобто. все окрім спадкоємців першої черги. До речі, оцінку майна необхідно замовляти самостійно у сертифікованого суб’єкта
- Найвища ставка податку на спадкування у розмірі 18% передбачена для нерезидентів. Тобто, якщо житель України отримує спадок від жителя іншої країни (нерезидента) або навпаки житель іншої країни отримує спадщину в Україні. При цьому не враховується ступінь спорідненості. Так син, який проживає в іншій країні, щоб успадкувати квартиру від матері в Україні, має сплатити цей податок. Важливо не плутати поняття «резидент» та «громадянин». Можна бути громадянином України, проживати офіційно в іншій країні тривалий час і тоді не бути резидентом України.
А чи можна не сплачувати податок?
Не рідкісні ситуації, коли спадок оцінюється великими сумами, а спадкоємець не має коштів для сплати податку з такої спадщини. Варто зазначити, що якщо людини вже немає в живих, уникнути сплати податку вкрай складно. Адже тільки-но нотаріус відкриває спадкову справу і в результаті за спадкоємцем визнається право на дане майно, нотаріус зобов’язаний за законом повідомити фіскальну службу (податкові органи), про те, що видано свідоцтво про право спадщини. Цей звіт подається нотаріусом щокварталу.
Інша річ, якщо це право на спадщину визнається за рішенням суду. Суд не зобов’язаний спрямовувати таке повідомлення фіскальним органам.
Якщо спадкодавець ще живий, то не платити гроші державі у вигляді податку можна оформивши договір довічного утримання. Тоді майно передається потенційному спадкоємцю у власність ще за життя.
Так само можна за життя оформити дарчу, але в цьому випадку вигоди мало. Податок дарування береться за тією ж схемою, як і податок на спадкування.
Весь прибуток від наслідування входить у загальний річний доход. Платник податків відображає його у своїй податковій декларації, потім подає її до фіскальної служби один раз на рік. Вся відповідальність за своєчасну сплату податку з спадщини лежить на спадкоємцях. А тому у разі виявлення фіскальними органами фактів ухилення від сплати податків можуть виникнути правові наслідки в рамках чинного українського законодавства. І податок все одно доведеться платити.
